Про «Весни і зими Уляни Кравченко» розповіла надвірнянцям викладачка кафедри філології КННІ Галина Волощук

Два літературні заходи провела викладачка кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галина Волощук у місті Надвірна. В Надвірнянській центральній районній бібліотеці відбулася літературна кав’ярня «Творчі взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка» для представниць «Союзу українок» Надвірнянщини, а в Надвірнянській міській бібліотеці для дітей і юнацтва імені Ірини Яцури Галина Волощук представила наукове дослідження «Художнє мислення Уляни Кравченко» для учнів, студентів і педагогів.

Модератором обох зустрічей виступила журналістка Світлана Гаєвська, яка запросила науковицю розповісти надвірнянцям про життєвий і творчий шлях відомої письменниці і вчительки кінця ХІХ-початку ХХ ст. Уляни Кравченко (Юлії Шнайдер, 1860-1947). Галина Волощук ознайомила присутніх з цікавими фактами життя та творчості поетеси, акцентувавши на тому, що Уляна Кравченко – активна громадсько-культурна діячка Галичини, багатогранна художня постать, яка поєднала в собі талант поетки, прозаїкині, драматургині, педагогині й перекладачки, що виявився гідним продовжувачем традицій І.Франка, О.Кобилянської, Н.Кобринської та ін.

Доповідачка розповіла присутнім, що досі поза увагою дослідників залишається чимало творів авторки, зокрема в архівах міст Коломиї та Івано-Франківська виявлено невідомі раніше зразки лірики Уляни Кравченко, якими в 20-30-их р. ХХ ст. відкривалися коломийські часописи «Жіноча доля» та «Жіноча воля». Дуже важливу роль у формуванні поетичної особистості Уляни Кравченко відіграв Іван Франко. Як зауважила Галина Волощук, своєю підтримкою Іван Франко допоміг талановитій вчительці знайти гідне місце в культурному житті тодішньої Галичини. Він заопікувався виходом першої поетичної збірки Уляни Кравченко «Prima vera» (1885 р.). Це була перша в Галичині збірка поезій, написана жінкою-українкою. 1883 року Іван Франко вперше приїхав до Бібрки, де працювала вчителькою Уляна Кравченко. У роздумах та розмовах виходили вони на пагорб, звідки відкривався і відкривається гарний вид містечка Бібрки. Франко називав Уляну Кравченко талановитою надбібрянкою. У 1920 році Уляна Кравченко переїхала до Перемишля, з 1939 року була членом спілки письменників, померла письменниця 31 березня 1947 року в Перемишлі, де й похована.

Заходи пройшли цікаво і творчо. Модератор Світлана Гаєвська вміло повела розмову, вибудовуючи на тлі поставлених запитань, загальну постать Уляни Кравченко. Присутні висловили велику вдячність Галині Волощук як дослідниці творчості Уляни Кравченко, адже творчість відомої поетеси справді заслуговує бути поверненою із забуття: внесена для вивчення в шкільну програму, бути перевиданою, адже не кожна бібліотека в своїх фондах має видання письменниці, а лірика, проза, поезія в прозі, мемуари, драматургія Уляни Кравченко – це цілісний і самобутній художній феномен. Студентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника факультету історії, політології і міжнародних відносин Адріана Гаврилюк, яка взяла участь у заході, розповіла, що вивчала пресу, в якій друкувалася Уляна Кравченко, а студент Українського Католицького Університету історичного факультету Михайло Попович досліджував повість Уляни Кравченко «Хризантеми», голова «Союзу українок» Надвірнянщини Ольга Багрійчук свого часу теж вивчала життя і творчість поетеси.

«Приємно, що просвітницьким процесом цікавиться і надівірнянська молодь, і досвідчене покоління. Зустрічі були по-особливому теплими. Дякую бібліотекарям за організацію зустрічей, дякую учням, студентам і педагогам за виявлену цікавість до творчості Уляни Кравченко, дякую модераторці і журналістці Світлані Гаєвській! Такі зустрічі надихають і мотивують! Тепер частіше навідуватиму чудову Надвірну, яку відкрила для себе», – поділилася враженнями Галина Волощук.