Карантин – карантином, але життя йде далі. Відбувається навчання. Учителі працюють. Діти ростуть і вчаться. Дехто з них скоро закінчить школу.
Мав приємність спілкуватися з одинадцятикласниками Великоключівського ліцею Нижньовербізької територіальної громади. Їх тут аж тридцятеро. Допомогла організувати зустріч дирекція ліцею і безпосередньо класний керівник Наталія Дмитрівна Куник та вчителька Світлана Василівна Паньків. Дякую! Розмовляли з майбутніми випускниками через мережу Meet.
Це моя рідна школа (навчання закінчив 1984 року). Тому й була нагода поговорити про життєвий вибір. А він непростий, особливо в умовах сучасних викликів. Ну і звісно ж, вів мову про Коломийський навчально-науковий інститут як структурний підрозділ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Цікаво, що в школі працюють ті педагоги, які свого часу вчили мене. А водночас і ті, кого вже вчив я в Коломийському навчально-науковому інституті. Отаке життя.
Загалом же, побачив у дітей зацікавлення своїм майбутнім. А це вселяє надію.
Микола Васильчук,
завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.