Оксана Заставна, студентка 3 курсу спеціальності «Середня освіта (українська мова і література)» Коломийського навчально-наукового інституту, взяла участь у заході
«Коли хороші студенти ухвалюють хибні рішення: чому студенти обманюють».
Ось роздуми студентки про захід.
Команда Academic IQ організувала проєкт «Коли хороші студенти ухвалюють хибні рішення: чому студенти обманюють» у вигляді лекції, яку читав Dr. David Rettinger, Ph. D. – професор психологічних наук і директор академічних програм доброчесності в Університеті Мері Вашингтон (УМВ).
Однією з перших тем, про яку заговорив Dr. David Rettinger, була «Чи усвідомлюють студенти всю важливість освіти?». Відповідь очевидна: ні. Більшість студентів не розуміють, на скільки важливою в наш час є якісна освіта. Dr. D. R. навів приклад, коли студент закінчує престижний університет з поганою якістю знань, то це ставить під сумнів викладацьку діяльність у ньому.
Студенти, які вважають обман нормальним, більше вдаються до нього. Серед опитаних 95% вважають себе чесними людьми, але й вони обманюють, на скільки дозволяє совість.
«Неповнолітні правопорушники порушують тому, що не вважають вчинок надто поганим, – сказав професор. – Студенти часто не усвідомлюють, що це аморальна поведінка або думають, що не усвідомлюють».
Потрібно зробити так, щоби студенти думали, що ця поведінка є неприйнятною.
Існує дві мотивації до навчання: внутрішня і зовнішня. Внутрішня мотивація – «я ціную сам процес навчання», «навчання приносить мені задоволення»; зовнішня мотивація – «мені потрібно закінчити навчання, щоб отримати роботу», «щоб отримати схвалення суспільства». Більший риск до обману в представників зовнішньої мотивації.
Велику роль відіграє впевненість у собі. Потрібно допомогти учням повірити в те, що вони досягнуть кращих результатів чесним шляхом. Страх і хвилювання в студентів викликають великі проєкти або «зустрінемося за 3 місяці». Кращим виходом із ситуації буде розділити роботу поетапно, малими проміжками часу.
Студенти часто списують, навіть якщо це не вплине на результат роботи, коли мала вірогідність того, що їх викриють. Тут стимул їхнього обману є незрозумілим. Ті, які думають, що вірогідність викриття збільшується, менше списують. Складність покарання не впливає на наступний обман.
Соціальні норми по-своєму впливають на таку поведінку. Корінь цих переконань – це те, що вони бачать у світі. «Якщо обманюють інші, то чому й мені не вдатися до обману?..»
На цей час студенти навчаються в університетах більшою мірою для того, щоб отримати диплом, аніж освіту. Щоб позбутися цієї проблеми, викладачам потрібно говорити про те, яку країну ми хочемо збудувати, а не якою вона є зараз.
Дієвим способом зменшити кількість обману є привчати до цього студентів ще з 1 курсу. Потрібно дати зрозуміти, як поведінка студентів впливає один на одного і на ставлення викладачів до них, яка поведінка є аморальною і несе за собою негативні наслідки.
Не потрібно казати студентам, чого не потрібно робити! Краще поговорити про те, що слід робити. Яка за це буде винагорода?
Жорсткість викладачів сприймається як контроль, що тільки зробить ситуацію із обманом більш складною.
Покарання за обман в американських університетах:
*В університетах (деяких із них) є кодекс честі, за порушення якого студентів відраховують.
*У військових академіях Америки за брехню дають покарання (1 раз – 3 покарання, ще один – знову +3 покарання і т. д.).
*За плагіат відсторонюють від занять на 1 рік (якщо студент купив роботу онлайн і здав під своїм ім’ям).
Після цієї лекції я з більшою відповідальністю почала ставитися до навчання і роботи викладачів у стінах рідного інституту й не тільки. Зрозуміла всю важливість якісної освіти і те, що результатами навчання впливаю не тільки на своє майбутнє, а й на «ім’я» і престижність Коломийського навчально-наукового інституту і студентів. Обман, до якого вдаються студенти, не несе ніякої користі на результат оцінювання, адже тоді оцінюються не знання, а вміння списувати.
