Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Література для юнацтва: читацькі запити/ авторські пріоритети»

У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Література для юнацтва: читацькі запити/авторські пріоритети», в якій взяла участь кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галина Волощук. Модерувала захід професорка Прикарпатського університету Тетяна Качак. Урочисто відкрила захід проректорка університету, докторка філософських наук, професорка Галина Михайлишин. Вона підкреслила актуальність проведення тематичної онлайн-конференції і зазначила, що дуже важливо привертати увагу молодих людей, зокрема, студентів, до книги, до літератури, до читання.

Своєю чергою учасників онлайн-конференції привітала докторка педагогічних наук, професорка, директорка Центру інноваційних освітніх технологій PNU EcoSystem Прикарпатського університету Олена Будник. Вона акцентувала увагу на значенні цифрових технологій у підвищенні якості освіти, значенні електронних та друкованих книг у розвитку молодої людини. Учасників заходу привітала також Катажина Якубовська-Кравчик, докторка гуманітарних наук, ад’юнктка Варшавського університету. Вона подякувала організаторам Тетяні Качак та Уляні Баран за ідею конференції і відзначила актуальність теми не тільки для дослідників, учителів, а й усіх, хто працює з молодими людьми.  Уляна Баран, кандидатка філологічних наук, доцентка, президентка Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, вітаючи учасників онлайн-конференції, підкреслила, що подібні конференції є доброю традицією роботи Центру, а співпраця з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника  і Центром інноваційних освітніх технологій PNU EcoSystem відкриває нові можливості та перспективи міждисциплінарних студій.

Справжній калейдоскоп літературознавчих, педагогічних, філософських, соціокультурних студій створили понад 90 учасників конференції з Бердянська, Варшави, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва,Кам’янець-Подільського, Коломиї, Львова, Луцька, Миколаєва, Полтави, Ужгорода  та інших міст. Викладачка кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галина Волощук виступила з доповіддю «Лірика для дітей і молоді Уляни Кравченко». Науковиця зазначила: «Збірки поезій для дітей і молоді «Проліски», «Лебедина пісня» та «Шелести нам, барвіночку» написані Уляною Кравченко саме в період учительської праці. Отож, вони мали, з одного боку, практичне спрямування, тобто призначалися безпосередньо для учнів, а з іншого, – слугували художньою формою вислову тих ідеалів, якими мала б цікавитися людина високого громадянського складу й інтелекту, з розвинутим почуттям обов’язку, силою волі й под. Зустрічаємо в поетичному доробку Уляни Кравченко, адресованому дітям,  твори, безпосередньо призначені для читання / виконання дітьми (можливо, під час якихось родинних чи шкільних свят), тобто написані від імені самої дитини. Деякі з них уже достатньо відомі читацькому загалу, оскільки друкувалися в шкільних читанках, як-от «Мамусю солодка!» чи «Мамо, мамо, сипле сніг!».

А з вижин блакиту, із спокою царства,

Весну нам віщує жайворонків спів.

Певною релігійною символікою наснажена  поезія «Лелії», де через образ квітки, з якою зазвичай асоціюють незайманість Матері Божої, розкривається дитині таємниця благочестя:

Бо як цвіт лелії сяє

У цілім саді,

Сяти можеш чеснотою

У людській сім’ї.

У циклі «Рідний край» зі збірки «Проліски», який об’єднує дев’ять творів («Чи знаєш рідний край?», «Ті старші наші сестри, побратими…», «Як палають в темнім борі ягідки калини…», «Боже!», «Мова без слів» і т.д.), вектор дидактизму перенесено в патріотичну площину

Учительська й письменницька праця насправді були для Уляни Кравченко нерозривними аспектами її власної «філософії чину» (за Д. Донцовим). Вона натхненно служила своєму народові у справі виховання високого громадянського почуття дітей за допомогою художнього слова. Причому дидактизм її дитячої лірики не є сухим моралізаторством, а органічним складником поетичної структури».