- Положення про організацію та проведення практики (затвердженого наказом Міністра освіти України
від 08.04.1993 р. № 93)
2. Положення про організацію та проведення практики
у ДВНЗ “Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника” (26 березня 2013 р., протокол № 3)
Додаток до Положення
3. Наскрізні програми практик
Практика Коломийського інституту doc
4. Методичні рекомендації до організації та проведення навчальних, виробничих практик зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література)
5. Графіки практики
Практика студентів спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література)
Захист практики (2020-2021 н.р.)
Студенти Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника повною мірою користають з тих можливостей, які перед ними відкриває культурно-історичний простір Коломиї. Тісну співпрацю має інститут з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського. Традиційний для професійного зростання кожного філолога етап тут перетворили на справді неформальне пізнання рідного краю. Впродовж двох літніх тижнів філологи-першокурсники записували топонімічні легенди і перекази. І тепер вони розповідали про свої відкриття і знахідки. Не просто в інститутській аудиторії, а в стінах наукової бібліотеки Національного музею, яка постала в рамках проєкту «Музейна бібліотека – відкритий простір».
Говорили про те, де і як збирали усну народну творчість, що відкрили цікавого для інших і для себе. Власне, цей вид практики має навчально-наукове значення. Він призначений для того, аби майбутні філологи спробували себе в ролі фольклористів. І навіть там, де свого часу записи зробили відомі народознавці минуло Яків Головацький, Оскар Кольберг, Володимир Гнатюк та багато-багато інших великих попередників, можна й нині знайти чимало цікавого. Тим більше, що життя не стоїть на місці і фольклор, як стверджують учені, твориться безперестанку. Тому поряд з навчальною, можемо казати й про наукову складову роботи студентів. Серед їхніх записів трапляються й вартісні з точки зору фольклористики знахідки.
Керівник фольклорної практики, завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – Микола Васильчук зазначив, що кафедра має традиційне скерування на збирання топонімічних легенд і переказів. Це один з небагатьох жанрів фольклорної оповідної прози, який найменше зазнав руйнівного впливу глобалізаційних процесів. Він прив’язаний до конкретних місць і подій. І локальність певною мірою захищає цей жанр від сторонніх впливів.
Заступник директора Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, керівник практики інституту, викладач кафедри філології Галина Волощук розповіла про етапи практичної підготовки майбутнього філолога. За фольклорною практикою на старших курсах слідують практики діалектологічна і педагогічна. Все це (разом з теоретичними знаннями) поступово робить зі студента фахівця. Про увагу до роботи зі студентами в інституті свідчить те, що до них того дня прийшли справді цікаві люди, які добре знають фольклорно-етнографічну сферу. Тому й розмова була різнобічною і глибокою, а захист практики перетворився у своєрідну передачу досвіду.
Генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї Ярослава Ткачук говорила про потребу кожному поколінню відкривати для себе Україну. А серед шляхів такого відкриття – і фольклор. Поділилася спомином про спілкування з відомим закарпатським казкарем Андрієм Калином. Запропонувала створити при Національному музеї окремий фонд, де будуть представлені записи, зроблені студентами під час таких практик.
Директор Центру досліджень «Покутської трійці» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор філологічних наук, відомий літературознавець Наталія Мочернюк вела мову про фольклор як про одну з базових складових, на основі якої формується філолог. Розповіла про власний досвід фольклористичної праці в студентські роки, який і досі пам’ятається, а інколи й стає в нагоді у науковій роботі.
Також цікавим і пізнавальним був виступ письменника і фольклориста, заслуженого краєзнавця України Миколи Савчука. Він розкрив власне розуміння праці збирача і дослідника фольклору. Охарактеризував методи і прийоми роботи, якими послуговувався і послуговується досі. На прикладах з власного збирацького досвіду показав наскільки цікава і водночас відповідальна робота у фольклориста. Розповів про фольклорно-етнографічні книжки (а їх декілька десятків!), які він упорядкував на матеріалах, записаних за більш ніж сорок років народознавчої праці.
У колі доброзичливої уваги студенти говорили про свої перші здобутки і відкриття в сфері фольклористики. Головною думкою, яка проходила практично через кожен виступ, було усвідомлення того, що кожен з них відкрив для себе щось нове, незнане досі. Ще одним етапом роботи того дня було знайомство з експозицією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї. Це вже етнографічна і мистецька складова пізнання нашого регіону. Музейними залами студентів провів Микола Васильчук. Ну а далі студенти пішли готувати свої записи, щоби передати їх для зберігання у фонди Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї.
Захист практики (2019-2020 н.р.)
Згідно з наказом №11/06-08-с від 14.02.2020 р. по ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», та на виконання навчального плану студентів І курсу ОР «бакалавр» спеціальності 014 «Середня освіта (Українська мова і література)» (заочна форма навчання) Коломийського навчально-наукового інституту ДВНЗ „Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” студенти першого курсу (група – група СО(у)1) пройшли навчальну фольклорну практику з 17 лютого до 28 лютого 2020 року.
У ході фольклорної практики студенти-філологи десять днів записували усну народну творчість. А разом з тим – пізнавали рідний край, набиралися знань і вражень. Усе це, як свідчить власний досвід, живитиме їхню уяву багато років згодом.
Доречною виявилася співпраця інституту з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, який має свої відділи-музеї на Гуцульщині та Покуттю.
За результатами практики підготовлено папки з фольклорними записами і фотоматеріалами. Студенти також підготували і здали текстовий варіант звіту про особливості проходження практики.
Переважна більшість студентів сумлінно підійшла до виконання завдання, що засвідчують і здані ними матеріали, і сам хід прилюдного захисту результатів практики.
Захист практики відбувся за участю студентів, керівника практики і членів комісії.
У ході фольклорної практики студенти-філологи Коломийського навчально-наукового інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника десять днів записували усну народну творчість. А разом з тим – пізнавали рідний край, набиралися знань і вражень. Усе це, як свідчить власний досвід, живитиме їхню уяву багато років згодом.
Доречною виявилася співпраця інституту з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, який має свої відділи-музеї на Гуцульщині та Покутті.
Завершальний акорд (захист матеріалів практики) відбувся у стінах національного музею в Коломиї. Студенти-першокурсники отримали багато вражень від постійної експозиції і від виставки міського побуту кінця ХІХ – початку ХХ століття. Це доповнило їхні уявлення про фольклор і народне мистецтво, а також про особливості матеріальної і духовної культури нашого народу.
Захист практики (2018-2019 н.р.)
Практика – невід’ємна складова освітньо-професійної програми підготовки фахівців з вищою освітою та галузевих стандартів вищої освіти. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь, формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретної професійної ситуації, оволодіння сучасними методами, формами організації праці, визначених освітньо-кваліфікаційною характеристикою підготовки фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності.
Теоретична підготовка висококваліфікованих фахівців тісно поєднується з виробничою практикою.
Головна мета практик: оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та засобами праці в галузі їх майбутньої професії.
Виробничу практику студенти спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) проходять на третьому і четвертому курсі в загальноосвітніх школах міста та області.
Призначення виробничої практики – підготовка студентів до майбутньої самостійної трудової діяльності. Виробнича практика є однією із форм адаптації студентів до умов та характеру майбутньої роботи. Вона передбачає набуття практичних навиків діяльності у галузі української мови і літератури, вміння самостійно вести аналітичну та дослідну роботу з обраної спеціальності. Під час проходження практики студенти-практиканти повинні самостійно безпосередньо на робочих місцях виконувати службові обов’язки.
Метою виробничої практики напряму підготовки 6.020303 Філологія (українська мова і література) є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та засобами праці в галузі їх майбутньої професії.
Умовами успішного проведення виробничої практики є:
1) засвоєння студентами знань, визначених програмами навчальних дисциплін;
2) рівень сформованості у студентів до початку практики умінь зі спеціальності, одержаних під час практичних занять.
Основним завданням виробничої практики спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) є:
- поглиблення та закріплення отриманих студентами знань, формування умінь їх практичного застосування при рішенні конкретних педагогічних задач;
- формування та розвиток педагогічних вмінь, навичок та професійно значущих якостей особистості;
- виховання у студентів стійкого інтересу до професії викладача української мови і літератури, потреби у педагогічній самоосвіті;
- вироблення творчого підходу до самостійної педагогічної діяльності;
- ознайомлення студентів з передовим досвідом роботи з української мови і літератури у школі та навчити їх використовувати цей досвід у самостійній роботі.